Максим Березовський. Духовні твори

Максим Березовський. Духовні твори

  • Реліз: Kyiv Choir Productions
  • Випущено: 2001
  • Обкладинка: Андріївська церква (стиль бароко, XVIII ст., архітектор Б.Растреллі)
  • Звукорежисер: Андрій Мокрицький

Максим Березовський

Літургія

  1. Єдинородний Сине
    Мала єктенія
  2. Приідіте, поклонімся
  3. Святий Боже
  4. Іже херувими
  5. Єктенія просительна
  6. Вірую
  7. Милость мира
    Тебе поєм
  8. Достойно єсть
  9. Отче наш
  10. Слава Отцу

    Причасні вірші
  11. Хваліте Господа с небес №1
  12. Хваліте Господа с небес №2
  13. Хваліте Господа с небес №3
  14. Знаменася на нас
  15. Радуйтеся, праведнії
  16. Блажені яже ізбрал

    Хорові концерти
  17. Бог в ста сонмів богов (пс. 81)
  18. Господь воцарися (пс. 92)
  19. Не отвержи мене во время старости (пс. 70)

Про альбом

Максим Березовський – найвидатніший український композитор XVIII ст., творець національного класицистичного хорового концерту, у творчості якого вперше втілилися ведучі жанри західноєвропейської музики: опера, камерно-інструментальні твори та нові церковні хорові форми.

Про походження Березовського та його навчання існують лише усні перекази, які стверджують, що майбутній композитор походив із «козаків міста Глухова» на Східній Україні (батько Созонт) та вчився у славетній Києво-Могилянській академії. М.Березовський володів визначним голосом, бо вже в 1758р. він співав у капелі в м. Оранієнбаум (біля Санкт-Петербурга), а з 1762 р. став артистом придворної Санкт-Петербурзької «італійської капели». У 60-ті роки, під впливом духовних концертів, що створені були італійськими придворними композиторами, М.Березовський також пише хорові концерти у новому «італійському стилі». Ці композиції отримали визнання двору. Наприкінці 60-х років Березовського відправили до Італії на навчання у м. Болонья до славетного падре Мартіні, який схвально відгукнувся про музичне обдарування свого учня. У травні 1771 р. Березовський успішно склав іспит у Болонській філармонічній академії і отримав звання «академіка-композитора». Трагедія Березовського розпочалася із поверненням до Санкт-Петербурга у 1773 р. Кілька років, що їх композитор провів у пошуках роботи, спричинилися до страшної депресії, яка призвела його до трагічної загибелі у березні 1777 р. «І як по смерті його нічого не залишилося і поховати тіло нема чим…» – так зазначено у записці директора придворних театрів про смерть найвизначнішого композитора Східної Європи, болонського академіка музики Максима Березовського.

Творчість М.Березовського досить різноманітна: хорові концерти, кантати, літургічні піснеспіви, опера, камерно-інструментальні твори. Проте, більшість із цих композицій не віднайдена. Але й те, що віднайдено, вражає винятковою оригінальністю, яскравістю образів та силою виразу. За своє коротке життя Березовський пройшов великий шлях від бароко до класицизму, а жанровий діапазон його простягається від опери-seria («Demoofonte») до камерно-інструментальної музики (соната для скрипки і чембало). Та найбільшу славу Березовському принесла його хорова творчість. Саме у церковних хорах та хорових концертах могутній талант Березовського виявився у повній мірі. Лірико-драматичний тип обдарування Березовського дозволив йому створити ряд літургічних творів, в яких світлий, чистий релігійний настрій передається у піднесеній манері радісного релігійного екстазу, що нагадує напоєні світлом образи Д.Палестрини, а виразна мелодичність, в якій відчуваються інтонації українських пісень, полонить душу силою і глибиною почуттів. Гострота драматичних конфліктів висловлені Березовським з такою титанічною силою, що його творчість стає в ряд із творами найзначніших майстрів своєї доби. Він вперше підняв тему страждання творця до рівня філософської ідеї боротьби добра і зла. Сила виразу цієї ідеї підносить композиції Березовського до таких шедеврів світової музичної культури, як пізні твори В.Моцарта та симфонії Л.Бетховена.

Мстислав Юрченко,
доктор мистецтвознавства