Артемій Ведель. Духовні концерти 8-12

Про альбом

На цьому диску Камерний хор “Київ” представляє духовні концерти з унікальної автографічної збірки Веделя (№ 8-12).

Концерти №8-10 було написано в Харкові. Перший з них – “Услиши, Господи, глас мой” – датований 6 жовтня 1796 р. В ньому ми бачимо зразок пізнього веделівського концерту –розгорнутого чоторичастинного циклу з характерною послідовністю частин: повільні I і III з переважанням ансамблевого звучання та швидкі, переважно туттійні II та IV.

Масштабний, насичений контрастами, складний для виконання, Концерт №8 за стильовими ознаками є найбільш класичним з усіх попередніх. Прекрасною пластичною
мелодикою моцартівського плану вирізняється III ч. Натомість I ч. та фінал виростають зі стихії української народної пісенності.

Нові грані творчості Веделя відкривають двохорні концерти №9 і №10. Композитор демонструє блискуче володіння виразовими можливостями антифонного звучання. Концерт №9 “Проповідника віри” присвячений дню св. апостола Андрія (датований 30 листопада 1796 р.) і має урочистий, святковий характер.

Радісно-піднесена атмосфера Концерту №10 “Господь пасет мя” втілюється в мелодичному розмаїтті. Драматичний полюс створює дивовижне восьмиголосне фугато на початку III ч. з його суворо-зосередженим тоном та напруженою дисонантністю.

Наймасштабніші, складні за внутрішньою організацією Концерт №11 “Боже, законопреступниці восташа на мя” та Концерт №12 “Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах” написані впродовж листопада 1799 р. – незадовго до вступу Веделя послушником до Києво-Печерської лаври та за півроку до арешту. Тема боріння людини із силами зла – “законопреступниками”, “нечестивими”, “ненавидящими мир” – стає у цих творах провідною, набуваючи ознак зовнішнього конфлікту. Останні з датованих концертів Веделя демонструють граничні можливості жанру у втіленні глибоко драматичних концепцій композитора, являючи висоту його духу та композиторської майстерності.

Тетяна Гусарчук,
доктор мистецтвознавства