Артемій Ведель. Духовні концерти 13-21

Про альбом

На цьому компакт-диску Камерний хор “Київ” представляє 9 духовних концертів (№ 13-21), які не збереглися в автографах і походять з різних друкованих або рукописних збірників (*на сьогодні авторська атрибуція деяких концертів переглянута. Концерт 21 вважається належним С.Дехтяреву). Слухаючи ці твори, ми перебуваємо у сфері типових для Веделя лірико-драматичних образів, насолоджуючись пластикою мелодичних ліній, майстерністю музичного втілення слова, безпосередністю й красою ансамблевого співу, багатством хорової інструментовки.

Відкривається і завершується компакт-диск концертами на текст 136-го псалма “На ріках Вавилонських”, які належать до найулюбленіших творів православної музики. В них з
надзвичайною силою втілено ідею відданості батьківщині. Концерти відзначаються своєрідним, національно забарвленим інтонаційним строєм, яскравою образністю музики, яка послідовно розкриває сюжетну лінію та зміну психологічних станів – від плачу, туги до гнівного протесту. Цікаво порівняти ці твори. Так, у межах спільної лірико-драматичної образної сфери перший – більш камерний, ліричний, другий – більш монументальний, драматичний. Якщо структура першого концерту менш стала, в ній переважають дрібні композиційні одиниці, за винятком більш розгорнутого фіналу, то останній концерт демонструє пошуки композитора в галузі форми на шляху до утворення зрілого чотиричастинного циклу, що дозволяє припустити, що цей твір був більш пізнім за часом написання.

Зразком чотиричастинного циклу з характерною послідовністю частин (повільна – швидка – повільна – швидка), хоча ще й у досить скромному масштабі, є ліричний Концерт №14 “Приклони, Господи, ухо Твоє”. Звертаючись до Бога зі щирою молитвою, композитор знаходить засоби для втілення різних почуттів – це і прохальні, забарвлені сумом інтонації І і ІІІ частин, і радісне піднесення ІІ частини та вольова рішучість фіналу.

Два наступних концерти – №16 “Скажи мі, Господи, кончину мою” та №17 “Заступник мой, почто мя забил єси” – належать до маловідомих творів Веделя, втім обидва вони є яскравими зразками індивідуального композиторського стилю. Написані за типовою чотиричастинною схемою з повільною І частиною, вони є осередками передусім лірико-драматичних образів, втілення через своєрідну інтонаційність, що живиться українським пісенно-романсовим мелосом. Проте твори різняться за масштабом і, відповідно, мірою розвитку окремих частин: перший – лаконічніший, другий більш розгорнутий, з образними контрастами. Важливу виражальну функцію виконують в обох концертах ансамблі різних складів (проникливий жіночий дует на початку Концерту №17, похмуро-скорботне чоловіче тріо з ІІІ частини Концерту №16 та ін.).

Вражає яскравою образністю та вокально-хоровою довершеністю Концерт №18 “Днесь Владика тварі” (концерт Хресту, виконуваний під час Великого Посту). В ньому композитор
досягає високого ступеня зображальності, розповідаючи про страждання Господа. У першій частині ми ніби бачимо Хрест у риторичних тріольних фігурах сопрано соло. Емоції гострого співчуття, а також захоплення терпінням і жертовністю Ісуса виражаються через суб’єктивоване звучання ансамблів, яким належить провідна роль у І та ІІІ частинах, що надає концерту особливо проникливого характеру. Діалоги tutti і soli, а також виокремлення солюючого верхнього голосу підкреслюють ліричну спрямованість Концерту №19 “Слиши, дщи, і виждь”, який вирізняється лаконізмом і камерністю. В основі твору – окремі рядки 44 псалма, текст якого витлумачується церквою як пророцтво про посвяту Діви Марії Божому служінню і виконується на Богослужбі надвечір’я Різдва Христового.

Концерт №20 “Гласом моїм” вирізняється класичною стриманістю емоцій зібрано-зосередженого, задумливого, світло-піднесеного, радісного або збуджено-дійового характеру. Користуючись досить простими засобами, автор створює яскраві, зримі образи – гласу, путі, преклоніння небес, блискавки тощо. Порівняно до багатьох концертів Веделя, мелодія тут, хоча й досить виразна, проте не отримує виняткового статусу: концерт є зразком гармонійного поєднання акордової фактури з поліфонічною, віртуозної пластики частих фактурних змін.

Тетяна Гусарчук,
доктор мистецтвознавства