Ганна Гаврилець. Буковинське Різдво

Про альбом

Ганна Гаврилець “Буковинське Різдво”. Різдвяна ораторія для хору, солістів та ударних інструментів. Аранжування ударних – Георгій Черненко

«Як у маленькій краплині води закладена модель світового океану, так і в традиціях одного села віддзеркалена краса й велич культури цілого народу. Цей феномен спостерігаємо на прикладі буковинського села, у якому сфокусована потужна творча енергія, котра своєю цілющою силою спроможна живити дух мільйонів людей».
(Ганна Гаврилець)

Ганна Гаврилець – відомий український композитор, педагог, музично-громадський діяч, один із лідерів сучасної плеяди митців. Вона стрімко ввійшла у світ Музики, вразивши слухачів своєю особистісною музичною інтонацією, оригінальними ритмами, незвичними гармоніями. У її доробку – симфонічні, інструментальні та вокальні твори, але найяскравіше Г.Гаврилець проявилася у нашому давньому жанрі – хоровій музиці. У цій сфері композиторка найрізноманітніша: твори для мішаного, чоловічого, жіночого та дитячого хорів, музика на Псалми, світська музика на слова українських та зарубіжних поетів, фольклор. Та саме в опрацюванні фольклору Ганна досягнула досі небачених успіхів – і в аранжуваннях, і в авторських композиціях на народні тексти, які згодом сприймаються уже цілком як народні пісні.

Ганна Гаврилець народилася у 1958 році у мальовничому Прикарпатському містечку Видиневі на Івано-Франківщині (Західна Україна). У родині не було музикантів-професіоналів, але співали добре всі. Молодша сестра – Богдана Фроляк – теж відомий композитор, лауреат багатьох престижних премій, брат Роман – музикант-професіонал, диригент хору, пише твори для дітей та пісні для естради. З особливою вдячністю згадує Ганна свого першого вчителя – Василя Куфлюка (закінчив Варшавську консерваторію), який відкрив їй світ Музики. Г.Гаврилець закінчила Львівську державну консерваторію по класу композиції у професора Володимира Флиса, згодом асистентуру-стажування у Київській державній консерваторії з композиції у класі професора Мирослава Скорика. Нині Г.Гаврилець – голова Київської організації Національної спілки композиторів України, професор Національної музичної академії України, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка, фестивалю Червона Рута (1989), Міжнародного конкурсу композиторів І. та М.Коців (1995), премії «Київ» ім. А.Веделя (2005), володар Гран-Прі конкурсу «Духовні псалми ІІІ тисячоліття» (2001), нагороджена орденами князя Володимира та княгині Ольги. Небагатьом сучасним композиторам поталанило стати органічною частиною сучасного музичного культурного соціуму. Твори Г.Гаврилець постійно звучать у виконаннях столичних та регіональних колективів на сценах Європи, Америки, Азії, їй замовляють твори українські та закордонні виконавці.

Різдвяну ораторію «Буковинське Різдво» було створено у 2010 році (перша назва «Барбівська коляда»). Назва Буковина офіційно увійшла в ужиток в кінці XIV ст., походить від слов’янського слова «бук» і означає «країна буків». Буковину не випадково називають мальовничим куточком України. Природа щедро обдарувала цю землю: гори Карпати зеленим килимом вкрили букові та хвойні ліси, а на рівнинах – пишні та щедрі сади, які живляться водами річок Черемошу, Пруту та Дністра.

Історія Буковини сягає древніх часів, останні археологічні дослідження свідчать, що на берегах річок люди з’явились ще на зорі своєї історії, і з того часу існування поселень не припинялось. Буковина входила до складу різних держав: Київської Русі, Галицько-Волинського, пізніше Молдавського князівств, Угорщини, Румунії, Росії, Австрії. Тому сьогодні тут проживають українці, румуни, молдавани, поляки, росіяни, євреї, німці – всього понад 60 національностей. Кожне село Буковинського краю має свою історію, свою культуру. За ініціативи Євгена Савчука був зібраний, записаний та розшифрований увесь фольклорний матеріал ораторії з одного із таких сіл – Барбівців. Шістнадцять автентичних пісень становлять музичну основу твору Г.Гаврилець. Авторка з особливим натхненням занурилась у світ колядок, щедрівок, різдвяних кантів, ліричних пісень і створила унікальне за змістом народне дійство. Кожна пісня – це самостійний музичний номер, які об’єднані обрядово-ігровим дійством. Заглибившись у прадавній дух української пісенної культури, у віковічні традиції народу, Ганна Гаврилець створила музичний шедевр – музичну фреску, органічно доповнивши тисячолітню історію української духовної музики.

Відомий український музикант і композитор Георгій Черненко дуже обережно прикрасив це дійство аранжуваннями ударних інструментів. Крім того, він ввів свою оригінальну композицію «Майдан» (№12), як відгомін подій Київського майдану під час Революції Гідності. Тоді, зимою 2014 року, по всьому Києву лунали дзвони Михайлівського Золотоверхого собору впереміж із тривожними звуками литавр із «Козацького куреня» та сотень звуків різних металевих предметів. А над усім цим багатозвучним оркестром зі сцени Майдану линула по всій Україні та світу коляда, так майстерно скомпонована Ганною Гаврилець:

Нова радість стала, яка не бувала,
над полями України ясна зоря зазоряла.
Чи ти чуєш, брате, дивную новину –
закували у кайдани нашу славну Україну.
Не одна сестричка братчика чекає,
та й не одна мати свого сина визирає.
Подивись, Ісусе, з високого неба:
дайте волю Україні, українцям волі треба.

(М.Гобдич за матеріалами статті Г.Степанченко «Г.Гаврилець. Нарис про життя і творчість»)